- ультимативний
- [ул'тиемати/ўнией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
ультимативний — а, е. Який має характер ультиматуму; категоричний … Український тлумачний словник
ультимативний — прикметник … Орфографічний словник української мови
ультимативність — ності, ж. Абстр. ім. до ультимативний … Український тлумачний словник
ультимативно — Присл. до ультимативний … Український тлумачний словник
рішучий — I 1) (сміливий, непохитний у своїх рішеннях, діях, учинках; який виражає ці якості), зважливий, безстрашний, наважливий; безоглядний, відчайдушний (який не зважає на будь які застереження, обставини тощо) 2) (про вимогу, наказ, тон тощо),… … Словник синонімів української мови